Прості правила електробезпеки

  1. Перш ніж увімкнути побутовий прилад у розетку, огляньте, чи не пошкоджено вилку, ізоляцію електричного проводу.
  2. Не користуйтеся несправними приладами.
  3. Щоб вимкнути побутовий прилад із штепсельної розетки, тримайтеся за вилку, а не за шнур.
  4. Не можна вставляти у штепсельну розетку цвяхи, шпильки та інші предмети.
  5. Не можна ремонтувати пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки під напругою.
  6. Не можна проводити заміну перегорілих або пошкоджених електричних лампочок, якщо не вимкнуто струм.
  7. Не забивайте цвяхи в стіни у місцях можливого розташування електропроводки.
  8. Не піднімайтесяпо опорах ліній електропередач та на дахи споруд, над якими проходять електричні проводи.
  9. Не грайтеся поблизу ліній електропередач.
  10. Якщо виявили обірваний провід лінії електропередач, не наближайтеся до нього і негайно повідомте про це дорослих.
  11. Не заходьте на територію обгороджених трансформаторних підстанцій та в їх приміщення.

Пам’ятайте! Ваша уважність та серйозне ставлення до електробезпеки є запорукою життя та здоров’я ваших дітей! Ваше нагадування може врятувати дитину від ураження електричним струмом і зберегти її життя!

Прості правила пожежної безпеки

Кожна дитина, незалежно від віку повинен знати відповіді на прості питання, які можуть врятувати йому життя в критичній ситуації:

• що необхідно робити, якщо в будинку, квартирі, дитячому садку або школі пожежа? Правильна відповідь – вийти з охопленого вогнем приміщення або будівлі, а потім зателефонувати в службу порятунку за номером 101 або 112, назвати своє ім’я, адресу та причину виклику;

• чи можна грати з сірниками, бенгальськими вогнями, феєрверками або запальничками? Грати з будь-якими предметами, які можуть викликати загоряння, дуже небезпечно;

• чи можна чіпати електроприлади мокрими руками? Ні в якому разі! Вода – чудовий провідник електрики і дотик електроприладів під напругою, мокрими руками може призвести до короткого замикання і займання проводки;

• чим можна і чим не можна гасити пожежу? Звичайну пожежу можна гасити водою, піском землею та іншими сипучими матеріалами. Для цих цілей підійдуть земля з квіткового горщика, порошкоподібний засіб або пральний порошок, пісок з лотка для тварин. Крім того, на вогонь можна накинути щільну тканину і притиснути краю до поверхні – для цього підійде ковдра, пальто, щільне покривало.

Кілька простих правил, які повинен знати кожна дитина на випадок пожежі:

• головне – вийти з охопленої вогнем кімнати або будинку;

• якщо самостійно зателефонувати в службу порятунку не можна – потрібно покликати дорослих на допомогу. Для цього можна використовувати сусідів або перехожих;

• дим набагато небезпечніше, ніж відкритий вогонь. Під час пожежі потрібно дихати через мокру ганчірку і рухатися до виходу поповзом-внизу диму менше;

• головне правило під час пожежі – зберігати спокій і чекати приїзду рятувальників.

Чого робити ні в якому разі не можна!

• ховатися від вогню під ліжком, в шафі або під ковдрою. Перший інстинкт дитини – сховатися від небезпеки. На жаль, саме ця дія і призводить до великої кількості трагічних випадків;

• користуватися для виходу з дому ліфтом. Ліфт є пасткою під час пожежі – навчіть дитину використовувати пожежні виходи;

• намагатися погасити вогонь самостійно. Невелике вогнище пожежі за умови наявності вільного виходу з дому можна спробувати погасити, але якщо вогонь вже відрізає шляхи відходу – ризикувати не треба. Для маленьких дітей це особливо актуально-навчіть дитину відразу виходити по евакуаційних шляхах;

• збирати іграшки або цінні речі під час пожежі.

Правила безпечної поведінки з легкозаймистими токсичними речовинами

Найчастіше це побутовий травматизм. Йдеться про ушкодження, які діти отримали вдома, у дворі чи в саду. Вони бувають різні. Найнебезпечніші — опіки полум’ям та випарами хімічних речовин. Залишені у доступному для дітей місці лакофарбові матріали, лужні розчини та ін. можуть стати причиною травми, а іноді — і смерті.

Для того щоб уберегти дітей від опікових травм, дорослі повинні дотримуватися правила безпеки: зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей.

До пожеженебезпечних легкозаймистих речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо.

Пожежонебезпечними матеріалами є меблі, одяг, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби та покриття, дрова, вугілля, деревна стружка.

Поблизу цих матеріалів категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежо-небезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води. вогнегасник разового використання.

Горіння може розпочатися, коли наявні займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережним слід бути,з легкозаймистими матеріалами та речовинами (бензин, ацетон, спирт). Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

Пожежна безпека поводження із синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами (лаки, фарби, спирти, бензин)

Під час роботи із синтетичними, горючими та легкозаймистими матеріалами та речовинами (лаки, фарби, спирти, бензин) слід дотримуватись таких правил.

Не дозволяється розігрівати перелічені матеріали.

Забороняється користуватися відкритим вогнем на відстані менш ніж 20 м від місця проведення будь-яких дій з такими речовинами.

Усі пожежонебезпечні матеріали та речовини мають зберігатися в місцях, не доступних для маленьких дітей, окремо від харчо- . вих продуктів,

Не можна зберігати в житловому приміщенні, на лоджіях чи балконах великі запаси речовин, балони з горючим газом.

Аерозольні балони бажано зберігати у вертикальному положенні в сухому прохолодному місці. На них не повинно потрапляти. пряме сонячне Світло.

Для гасіння легкозаймистих рідин не можна використовувати воду, бо, розтікаючись під цими рідинами, вона збільшує поверхню горіння. У разі загоряння полум'я слід гасити вогнегасником, закидати джерело вогню піском чи землею, накрити повстю. Водою цід великим тиском можна збивати полум'я лише в разі горіння Пильного в ємностях.

/Files/images/R (1).jpg

Правила безпечного поводження дітей з отруйними рослинами

1. Не можна вживати в їжу незнайомі вам раніше рослини та ягоди, багато з них отруйні і можуть вам нашкодити.
2. Якщо ви сумніваєтеся їстівна ця рослина чи ні, не чіпайте її, запитайте у дорослих. За винятком кульбаби, всі рослини, що виділяють сік молочного кольору, отруйні.3. Не можна вживати в їжу незнайомі ягоди.
4. Навіть їстівні рослини, овочі, фрукти і ягоди не можна вживати в їжу, не помивши їх.
5. Не чіпайте квіти, чагарники та інші рослини, якщо вони вам незнайомі. Небезпечним може бути навіть дотик до отруйних рослин. Вони можуть викликати опік шкіри і рани, які важко загоюються.
6. Слід пам'ятати, що стебла, листя, квіти багатьох рослин отруйні, а деякі отруйні ягоди можуть навіть спровокувати смерть людини.
7. Обов'язково вимийте руки з милом після повернення з прогулянки, з парку або лісу.
8. Існують також і лікарські рослини, вживати які можна тільки за показанням лікаря. Такі рослини можна збирати з дорослими на дачі або в лісі.

Правила безпечного поводження дітей з грибами

1. Ніколи не кладіть в рот сирі гриби. Перед вживанням в їжу їх завжди варять і смажать.
2. Не їжте гриби, зібрані на дачі або в місті. Вони можуть виявитися отруйними.
3. Їстівні гриби ростуть тільки в лісі і збирати їх можна тільки з дозволу дорослих.
4.Якщо ви знайшли гриби під час прогулянки:
· не чіпайте їх руками;
· негайно повідомте про це дорослому і покажіть це місце;
· подбайте, щоб малюки або інші діти не чіпали гриби.
5. Повернувшись з прогулянки, вимийте руки з милом і переодягніться.

ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ (ДОЛІКАРСЬКОЇ) ДОПОМОГИ

1. Швидкість дій - вирішальна роль долікарської допомоги.

2. Якщо у потерпілого немає дихання, не б’ється серце, відсутній пульс-це ні в якому разі не означає припинити дії по оживленню постраждалої особи.

3. Висновок про смерть робить лише лікар.

4. При нещасному випадку треба одягнути потерпілого, викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медичну допомогу:

· при ударі – забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компрес протягом 6 годин;

· при вивихах – покласти підтримуючу пов’язку, на уражене місце - холодний компрес, без лікаря суглоби не вправляти;

· при розтягненні м’язів і зв’язок – накласти тугу пов’язку, забезпечити потерпілому спокій;

· при запорошенні очей твердими частинами – накласти на око м’яку пов’язку та негайно відправити потерпілого до медпункту;

· при запорошенні очей хімічними речовинами – промити чистою водою запорошене око в напрямку від вуха до носа;

· при попаданні на тіло кислот – обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води);

· при попаданні на тіло лугів – промити уражене місце водою з оцтом;

· при порушенні цілісності шкіри – обробити навколо ураженого місця йодом чи зеленкою та зробити пов’язку. Не слід торкатися рани руками, виймати з неї інородне тіло;

· при наявності кровотечі – накласти джгут або тугу пов’язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 години;

· при втраті свідомості – розстебнути комір, пасок і відкрити вікна, винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обличчя та груди змочити холодною водою;

· при ураженні електричним струмом – звільнити потерпілого від дії струму, оцінити його стан і надати йому долікарняну допомогу;

· при переломах – наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкритих переломах – наложити на рану пов’язку;

· при зупинці дихання – зробити штучне дихання;

· при опіках – обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проколювати пухирі та відривати одяг. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити примочки розчином борної кислоти;

· при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) – забезпечити потерпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес;

· при отруєнні недоброякісною їжею, медикаментами, негайно промити шлунок. Для цього потерпілому потрібно дати 1-1,5 л теплої води і визвати блювання. Процедуру повторити 2-3 рази;

· при укусах бджолами, осами – видалити жало, на рану накласти примочку з нашатирного спирту;

· при обмороженні – розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом;

· при тепловому та сонячному ударах – перенести потерпілого в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом.

При ураженні електричним струмом необхідно:

· якомога швидше вивільнити від струмопровідних частин;

· швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем;

· для звільнення від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В користуються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубують сокирою, кожний провід окремо;

· відтягнути потерпілого за одяг, уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів і відкритих частин тіла;

· під напругою понад 1000В надіти діелектричні рукавиці, взути боти працюючи ізолюючими кліщами або штангою;

· якщо провід торкається землі, слід пам’ятати про небезпеку крокової напруги, тому після звільнення від струмопровідних частин постраждалого треба винести із зони крокової напруги;

· місцеві опіки перев’язують як рану;

· при клінічній смерті зробити штучне дихання, а у випадку фібриляції серця – зовнішній масаж серця;

· одночасно треба викликати швидку медичну допомогу та готувати транспорт для відправки постраждалого.

Дотримання правил безпеки під час канікул є запорукою створення безпечних та нешкідливих умов для відпочинку дітей.

Корисні посилання

ПРИМІРНИЙ АЛГОРИТМ дій населення за сигналами оповіщення цивільного захисту “Увага всім”, “Повітряна тривога”

Кiлькiсть переглядiв: 62