Поради батькам майбутніх першокласників

Поради батькам підлітків

Поради батькам першокласників


Труднощі існують для того, щоб долати їх."
Ральф Емерсон Уолдо

Початок навчання в школі - це не тільки навчання, нові знайомі і враження. Це нове середовище і необхідність підлаштовуватися під нові умови діяльності, що включають в себе фізичне, розумове, емоційне навантаження для дітей. Щоб звикнути до нового середовища, дитині необхідний час - і це не два тижні і навіть не місяць. Фахівці відзначають, що первинна адаптація до школи триває від двох місяців до півроку. При цьому загальних рецептів бути не може, адаптація - тривалий індивідуальний процес і багато в чому залежить від:
• особистісних особливостей дитини;
• ступеня готовності до школи (не тільки інтелектуальної, а й психологічної, і фізичної);
• від того, чи достатньо малюк соціалізований, чи розвинені у нього навички співпраці, чи відвідував він дитячий садок.

Шановні батьки!

1. Найважливіше для дітей - це увага їх батьків. Приділяйте більше часу для спілкування з дитиною. Вислуховуйте її розповіді про школу, задавайте уточнюючі запитання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи доньки може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з учителем, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтесь з нею біля дверей школи.
2. Зустрічайтися з учителями, з класом знайомтеся, з навчальною ситуацією і шкільними правилами, будьте ближчими до школи разом з вашим першокласником. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів полегшит дитині період адаптації.
3. Помічайте все, навіть найменші досягнення вашої дитини, відзначайте їх, стимулюючи її впевненість у собі, у своїх силах і можливостях.
4. Оцінюйте не дитину, а її вчинки і дії.
5. Не вимагайте занадто багато, особливо в перші місяці навчання.
6. Пам'ятайте, що школярем стала ваша дитина, а не ви . Підтримуйте самостійність дитини при виконанні домашніх завдань. Це не означає , що допомагати йому взагалі не потрібно, однак відразу позначте для себе межі вашої допомоги і поступово зменшуйте їх.
7. Будьте уважні до змін настрою дитини , намагайтеся зрозуміти, з чим вони пов'язані.
8. Розмовляючи про невдачі, помічайте, що вони тимчасові, підтримуйте активність дитини в подоланні різних труднощів.
Необхідно зауважити, що діти, які мають проблеми зі здоров'ям, швидше стомлюються, працездатність їх знижена, навчальне навантаження для них є занадто важким. Такі діти потребують особливого підходу та уваги дорослих. Крім перерахованих вище рекомендацій, їм необхідно в більшій мірі знизити психологічне навантаження наступними діями:
- забезпечте перебування дитини у другій половині дня в домашніх умовах, а не в групі продовженого дня, з включенням до її режиму денного сну (або просто пасивного відпочинку);
- знаходьте час для щоденних прогулянок дитини на свіжому повітрі, а також потурбуйтеся про тривалий нічному сон (не менше 10-11 годин);
- не скупіться на позитивні почуття по відношенню до таких дітей, вони найбільш чутливі до любові, поваги, уваги та підтримки дорослих.
Орієнтовний режим дня для першокласника
Орієнтовний розподіл часу
Режимні моменти
Поради батькам
7:00-7:30
Пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні процедури, ранковий туалет, прибирання ліжка
Ранок у багатьох сім'ях проходить напружено, особливо тоді, коли дорослі поспішають на роботу. Але якщо дитина привчена рано лягати спати, звечора готувати все необхідне до занять, то особливих труднощів у дотриманні цього режимного моменту не відчуватиметься
7:30-7:50
Сніданок
Дитині потрібен повноцінний сніданок (гаряча страва, чай, фрукти), оскільки попереду — напружена розумова праця
7:50-8:15
Дорога до школи
3 дому слід виходити завчасно, йти енергійно. Дитині слід показати найбезпечніший шлях до школи і час від часу нагадувати про дотримання правил дорожнього руху
8:15-12:30
Заняття в школі
Уроки в школі зазвичай починаються о 8:30. Тож дитині потрібен час, щоб привітатися з однокласниками, налаштуватися на уроки і підготувати все необхідне до першого з них
12:30-13:00
Повернення зі школи
Повертаючись зі школи, не варто поспішати. Розмірена хода знімає м’язове напруження
13:00-13:30
Обід
Бажано, щоб за обідом дитина з’їдала три страви. Вживання лише другої страви нерідко призводить до захворювання органів травлення. Сідаючи обідати, дитина має перевдягнутися, помити руки, а після обіду — помити посуд, навести лад на кухні
13:30-14:30
Післяобідній відпочинок [сон]
Для першокласників важливо після уроків розслабитися і відпочити в ліжку
14:30-16:00
Перебування на свіжому повітрі
Для відновлення працездатності доцільний і активний відпочинок: рухливі ігри та розваги на свіжому повітрі
16:00-16:15
Підвечірок
Дитина може випити склянку молока чи соку з булочкою, з’їсти сирі овочі, фрукти
16:00-17:30
Виконання домашніх завдань, заняття за інтересами
Першокласникам зазвичай не задають домашні завдання, тому в цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами. При цьому через кожні 30-35 хв. слід робити перерви на Ь-іи хв.
17:30-19:00
Перебування на свіжому повітрі, заняття у спортивних гуртках
Молодші школярі, щоб рости здоровими, мають перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин на день
19:00-19:20
Вечеря
Вечеря має бути легкою і становити не більше 20% денного раціону. Молоко, овочі, фрукти та інша їжа, що легко засвоюється, має складати основну частину вечірніх страв
19:20-20:30
Заняття улюбленими справами
Вільний після вечері час дитина може використати на свій розсуд: гратися, читати книжки, допомагати батькам тощо. Поспілкуйтеся з дитиною. Поцікавтеся, як минули уроки в школі, що нового вона дізналася, розпитайте про життя класу
20:30-21:00
Підготовка до сну
Перед сном дитина має скласти в ранець усе, що необхідно для занять, провітрити кімнату, умитися, почистити зуби, якщо є можливість — прийняти душ, постелити постіль, побажати усім доброї ночі
21:00-7:00
Сон
Щоб забезпечити глибокий сон, необхідно привчати дитину лягати спати і вставати завжди в один і той самий час. Спати варто при відчиненій кватирці

Примітка. Дуже важливо до найдрібніших деталей продумати розпорядок дня першокласника, раціонально організувати його побут. Запропонований режим дня орієнтовний. Його можна змінювати залежно від індивідуальних особливостей ди­тини, умов її життя, але при цьому необхідно дотримуватись основних рекомендацій гігієністів, психологів і педаго­гів, відповідно до яких побудовано орієнтовний режим дня першокласника.

Поради батькам п'ятикласників


Вік дітей п'ятого класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового. Вік, пов'язаний з поступовим набуттям почуття дорослості. Діти на цьому життєвому етапі стають більш незалежними від дорослих, більш самостійними.

Вік п'ятикласників характеризується початковим етапом статевого дозрівання. А це не тільки фізичні зміни, а й психічні - ривок до дорослішання йде переоцінка всіх цінностей. І саме цей період збігається зі зміною соціального оточення і соціальної ролі дитини. У зв'язку з цим починають проявлятися такі ознаки, як: упертість, внутрішні переживання, прагнення до самостійності, замкнутість (особливо, коли батьки не поважають внутрішні переживаннями дитини), чутливість, образливість і відгородженість.

Так само в цей час у п'ятикласників поступово відбувається зміна навчальної діяльності на провідну діяльність спілкування. Встановлення довірливо - дружніх стосунків з однолітками. Соціальні норми поведінки, встановлені дорослими, відходять на другий план. 5 - класник переходить на внутрішньогрупові норми поведінки, тобто ті які встановив сам або з однолітками.

Слід зазначити, що вік характеризується згасанням духу інтелектуального суперництва - байдужістю до навчання.

У деяких п'ятикласників може проявлятися тривога, яка може перерости у стан тривожності. Недостатня пізнавальна активність у поєднанні зі швидкою стомлюваністю п'ятикласника гальмує його навчання і розвиток. Швидка втома призводить до втрати працездатності і як наслідок виникають утруднення у засвоєнні навчального матеріалу. Вони не утримуються в пам'яті умови вправ, забувають слова, допускають безглузді помилки в письмових роботах, замість розв'язання механічно маніпулюють цифрами, не здатні адекватно оцінити результат своїх дій, мають обмежені уявлення про навколишній світ .

Отже, важливо, щоб у цей момент дитина могла відверто спілкуватися як з батьками, так і з учителями. Не можна сказати, що у всіх дітей однаково складно буде проходити цей період. Тому потрібно заздалегідь замислитисянад перебудовою свого ставлення до дитини, прийшов час відмовитися від ролі всезнаючого наставника і прийняти роль старшого друга і товариша.

Як Ви можете допомогти дитині:

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Тільки разом зі школою можна досягти бажаних результатів у вихованні та навчанні дітей. Учитель – ваш перший союзник. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження про роботу вчителя і вихователя висловлюйте в школі. Недоречно це робити у присутності дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Вчіть дитину бути хорошим товаришем: хотіти і вміти надавати допомогу, виручати з біди, доброзичливо ставитись до помилок інших і з готовністю прислухатися до зауважень на свою адресу.

5. Порадьте дитині у складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і запитувати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Намагайтеся, наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень, вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються у школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, за якою поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі.

12. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів. Отже, будьте для них у першу чергу другом.

13. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

14. Обов’язково відвідуйте всі заняття та збори для батьків. Якщо не можете прийти на батьківські збори, повідомте про це педагогам.

15. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класному керівнику. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

16. Розвиваючи здібності дитини, не забувайте про головне: здібності – не самоціль. Піклуючись про розвиток здібностей, не забувайте про найважливішу з них – здатність за будь-яких обставин залишатися людиною, особистістю.

Кiлькiсть переглядiв: 91