Комунальний заклад "Харківський ліцей №116 Харківської міської ради"

Як підвищити навчальну мотивацію дитини

Небажання дитини вчитисятурбує багатьох батьків. Хтось стикається зцією проблемою зрідка, декому доводиться систематично боротися звідсутністю інтересу школяра донавчання.

Для початку визначимося зтим, щомають наувазі психологи, використовуючи цей психологічний термін.

Що таке мотивація?

Мотивація (злат. «movere»— «рухати»)— цебажання іготовність людини щось робити. Цете, щорухає нас, спонукає виконувати певні завданняійти допоставленої мети

Впроцесі навчання ключове значення мають два види мотивації— внутрішня ізовнішня.

1) Восновівнутрішньоїнавчальної мотивації лежить пізнавальний інтерес, прагнення дитини отримувати нові знання інавички.

2)Зовнішнянавчальна мотивація зумовлюється зовнішніми чинниками, наприклад, заохоченням збоку дорослих (дозвіл пограти закомп’ютером після виконання домашніх завдань, обіцянка купити іграшку/дорогий гаджет, якщо втабелі будуть гарні оцінки). Але, якправило, цей вид мотиваціїкороткостроковий іненадійний.Адже, коли дитина досягне обіцяного, вона перестане вчитися. Тобто для того, щоб дитина продовжувала навчання, батькам доведеться знаходити нову приманку.

Тому дуже важливо формувати іпідтримувати саме внутрішню мотивацію донавчання, пізнавальний інтерес дитини.

Як допомогти дитині підвищити мотивацію донавчання?

1. З’ясувати причини, чому дитина відмовляється вчитися

Часто назаваді бажанню вчитися стоїтьперевтома, конфлікт зоднокласниками чисварки вродині.Усунувши ціфактори істворивши сприятливу атмосферу вродині, мизробимо суттєвий крок допідвищення інтересу дитини донавчання.

Якщо причина лежить глибше або винеможете їїзнайти, вартопроконсультуватися зпсихологом, який допоможе розібратися вситуації, щовиниклаі, можливо, дасть конкретні поради. Доприкладу,Вікторія Горбунова, доктор психологічних наук, психотерапевт,радить:

«Якщо дитина невпевнена всобі тасвоїх силах— підтримайтеїї, нагадайте час, коли все вдавалось, підкажіть, якзробити швидше таякісніше, давайте підказки, хваліть зауспіхи, будьте поряд ібудьте опорою.»

2. Підтримувати допитливість

Насамперед дуже важливонезадушити витоки внутрішньої мотивації,коли маленька дитина намагається пізнавати йдосліджувати світ, ставить батькам багато запитань.

Якщозагасити цюприродну дитячу допитливість («Нелізь!», «Незаважай!», «Відчепись!»), потім, ушкільні роки, змінити цебуде дуже важко. Адетально йтерпляче відповідаючи навсі запитання дитини, виформуєте внеї установку, щопроцес пізнання нового— цецікаво, іщови, якбатьки, цезаохочуєте.

ПсихологМарина Романенкотакож рекомендує батькам шукати цікаві школи, сучасних креативних вчителів, навчальні проекти, які зацікавлять дитину. Адже школа— цемісце, дедитина проводить більшу частину свого життя, івід того, якорганізоване вній навчання значно залежить імотивація дитини.

Інезабувайте показуватипозитивне ставлення дошколи інавчального процесу,адже дитина має бачити, щобатьки високо оцінюють роль освіти. Будьте обережні увисловлюваннях про педагогів іпредмети.

Спробуйте також зацікавити школяранезвичайною подачею матеріалу.Відеоуроки, віртуальні курси, екскурсії, подорожі, інтелектуальні ігри таквести— все цеможе доповнювати шкільне навчання ідозволяє отримувати задоволення від здобуття знань іособистих відкриттів.

«Нехай дитина шукає інформацію там, деїйцікаво, деїїщось може захопити, девона може порівняти інформацію. Ініколи непривчайте дитину доодного джерела.Язавжди привчала своїх дітей додесяти джерел: «Пошукай інформацію вдесяти джерелах, подумай, потім оброби івидай мені своє розуміння суті процесу»,— ділиться особистим досвідом Марина Романенко.

3. Враховувати індивідуальні особливості дитини, їївподобання

Дитячий тасімейний психологСвітлана Ройзрекомендує батькам стежити затим, куди тягнеться природна мотивація дитини,щоїїцікавить. Дитина має відчувати себе повноцінним учасником навчального процесу, додумок іпочуттів якого прислухаються, анеігнорують. Дозволяйте дитині змінювати свої уподобання тазахоплення, шукати себе врізних формах ірізновидах діяльності.

Допомагайте школяру знайтизв’язок між навчанням ушколі ійого інтересами.Наприклад, підліток, який хоче займатися астрономією, має знати, щодля цього йому потрібно вивчати математику іфізику.

Якщо дитині зякихось причин нецікавий або складний конкретний предмет, його можна спробуватививчати, поєднавши зпоточними захопленнями. Скажімо, дитина любить певні фільми, але ненавидить англійську. Можна пояснити, щосправжній сенс того, про щоговорять їїулюблені герої, можна зрозуміти тільки мовою оригіналу. Ізапропонуйте спробувати такий варіант перегляду фільму.

4. Допомогти дитині сформувати навички навчальної діяльності

Навчіть дитину вчитися, допоможіть опанувати вміння знаходити, запам’ятовувати, застосовувати знання. Розвивайтекритичне мислення дитини,привчайте досамоконтролю.

Батьки незавжди зможуть контролювати навчальний процес. Аякщо мова йде про підлітка, токонтроль ізовсім може бути відсутнім.

Допоможіть дитині навчитися правильнорозподіляти свій час інавантаження,адже під час підготовки доводиться наякісь завдання іпредмети виділяти більше часу, наякісь— менше. Цедопоможе школяру стати більш організованим іпродуктивним.

5. Давати простір для самостійності такреативності.

Психотерапевт Вікторія Горбунова радить батькам створювати умови, заяких дитина може зробити завдання сама ідопомагати тільки, коли вона попросить.

«Важливо створити для дитинизону розвитку, анеробити занеїте, щовона може (хоч ізтруднощами) виконати сама. Наприклад, неварто показувати, яквирішувати задачу, виконуючи їїзамість дитини. Краще створити таку ситуацію, коли хочаб частину завдання дитина робить сама. Цей процес триваліший, але більш правильний,—наголошує психолог Олена Лесечко.

Також дозволяйте дитині проявляти творчість,експериментувати. Ненаполягайте назразку, приймайте різні варіанти дій тарішень.

6. Створювати ситуації, вяких помилки єнормою, частиною процесу засвоєння знань (частиною досвіду, гри, необхідною умовою для того, щоб навчитися)

Вчіть дитину перетворювати будь-яку помилку взасіб розвитку,анепривід для звинувачень. Адже коли мисваримо дитину запомилки, внеї з’являється страх невдачі, щоможе стати першим кроком нашляху додемотивації.

7. Хвалити дитину заїїзусилля

Дитині важливо знати, щовсі їїзусилля помічаються батьками. Але хвалити теж треба вміти правильно. Дитячий психологКатерина Гольцбергпояснює:«Недостатньо просто сказати дитині: „Молодець!“.

Коли вихвалите роботу, дитина має відчути, щовинепросто дивитеся нанеї, айбачитете, щозображено. Важливо відзначити деталі, які вирозглянули, розпитати, щотам намальовано, зроблено, тоді дитині буде очевидна ваша зацікавленість, івона бажатиме повторити цей приємний досвід.»

8. Некритикувати, непорівнювати зіншими

Замість того, щоб допомогти, батьки часто сварять дитину запогані оцінки або ставлять уприклад інших, більш успішних дітей. Світлана Ройз стверджує, щотака поведінка—найгірша помилка батьків.Адже дитина починає думати, щовцентрі вашої уваги— лише їїдосягнення, аневона сама. Дотогож, порівнюючи дитину зіншими, мипідриваємо їїсамооцінкуізмушуємо думати, щовона гірша заінших.

9. Підтримувати під час невдач

Увипадку невдачі проявіть свою любов ірозуміння. Вікторія Горбунова радить: «Орієнтуйте дитину напошук виходу,давайте емоційну підтримку без докорів тафраз накшталт «Тебеж попереджали!»), аще—діліться власним досвідомневдач таспособів впоратися зними («Ятеж переживав подібне...»).

Якщодитина відстала від навчального процесучинеможе розібратися вякійсь темі, допоможітьїй (якщо знаєте цютему іможете пояснювати спокійно) або знайдіть репетитора, який зможе якісно пояснити теми ізацікавити дитину предметом. Психолог Марина Романенко пояснює: «Важливо, щоб дитині було цікаво івона вловила момент «Язрозумів! Ярозібрався! Яможу далі рухатися сам».

10. Дозувати навантаження

Обов’язково дотримуйтесябалансу між навчанням івідпочинком дитини.Недопускайте надмірного навантаження, оскільки саме воно часто стає причиною спаду інтересу допроцесу отримання знань.

Пам’ятайте, щодитина фізично незможе приділяти достатньо часу навчанню, якщо їїдень буде розписаний похвилинах івона незможе відпочивати від занять.

Тому подбайте проте, щоб школяр мав достатньо часу длявідпочинку, захоплень іспілкування здрузями.

Інаостанок:невимагайте від дитини занадто багато інеочікуйте негайних змін.Можуть бути падіння, «топтання» намісці. Але, якщо послідовно ісистематично працювати над питанням підвищення навчальної мотивації дитини, тонеодмінно буде результат.Вірте всвою дитину, створіть сприятливе середовище для розвитку їїздібностей, івона здивує вас. Бажаємо успіхів!

Інформацію взято з сайту :

https://learning.ua/blog/201911/yak-pidvyshchyty-navchalnu-motyvatsiiu-dytyny-10-porad-vid-psykholohiv/